Судова практика, щодо приватизації земельної ділянки, яка перебуває у користуванні.
Позовні вимоги:
визнати протиправним та скасувати рішення органу місцевої влади "Про відмову в передачі безоплатно у спільну сумісну власність земельної ділянки";
зобов'язати міську раду вчинити дії по перегляду питання (рішення) щодо необхідності безоплатної передачі позивачам у спільну сумісну власність (приватизації) земельної ділянки з числа земель житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади міста в особі міської ради для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Касаційну скаргу задоволено.
Справа № 569/17259/15-а, провадження К/800/21531/16, ухвала від 12.01.2017р.
Витяг:
"...Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Рівненської міської ради вчинити дії по перегляду питання (рішення) щодо необхідності безоплатної передачі позивачам у спільну сумісну власність (приватизації) спірної земельної ділянки, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно положень частини десятої та частини одинадцятої статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні:
- будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію;
- фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав;
- закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади.
Втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.
Враховуючи встановлений у судовому порядку факт протиправності оскаржуваного рішення та зважаючи, що суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання відповідного суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення..."
Немає коментарів:
Дописати коментар